Фармакодинаміка.
Захисна ефективність.
В ході клінічних випробувань була продемонстрована ефективність проти випадків гастроентериту, викликаного ротавірусом найбільш поширених генотипів G1P[8], G2P[4], G3P[8], G4P[8] і G9P[8], і проти ротавірусу непоширених генотипів G8P[4] (тяжкий гастроентерит) і G12P[6] (будь-який гастроентерит). Усі ці штами циркулюють по всьому світу. Були проведені клінічні дослідження в Європі та Латинській Америці, Африці та Азії для оцінки захисної ефективності вакцини РОТАРИКС™ проти будь-яких, у тому числі тяжких, ротавірусних гастроентеритів.
Тяжкість гастроентериту було визначено згідно з двома різними критеріями:
- за 20-бальною шкалою Весікарі, яка оцінює повну клінічну картину ротавірусного гастроентериту, враховуючи тяжкість і тривалість діареї та блювання, тяжкість лихоманки і зневоднення, а також необхідність лікування
- за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).
Імунна відповідь.
У клінічних дослідженнях, що проводилися в Європі, Латинській Америці та Азії, 1957 немовлят отримали за різними графіками щеплення ліофілізовану вакцину РОТАРИКС™ і 1006 немовлят – плацебо. Частка пацієнтів, які до щеплення були серонегативними до ротавірусу (титри антитіл IgA < 20 Од/мл (ELISA)), з титром антиротавірусних IgA у сироватці ³ 20 Од/мл через 1 або 2 місяці після введення другої дози вакцини або плацебо становила від 77,9% до 100% та від 0% до 17,1% відповідно. Імунна відповідь на введення вакцини РОТАРИКС™ у формі суспензії за даними 3-х порівняльних досліджень є аналогічною до імунної відповіді на введення вакцини у формі ліофілізованого порошку.
У клінічному дослідженні, проведеному в Африці, імунну відповідь оцінювали у 332 немовлят, які отримали вакцину РОТАРИКС™ (N=221) або плацебо (N=111) за графіком щеплення на 10 та 14 тижнях (2 дози) або на 6, 10 та 14 тижнях (3 дози). Частка пацієнтів, які до щеплення були серонегативними до ротавірусу (титри антитіл IgA < 20 Од/мл (ELISA)), з сироватковими титрами антиротавірусних антитіл IgA ³ 20 Од/мл через 1 місяць після введення останньої дози вакцини або плацебо становила 58,4% (об’єднані дані для обох режимів щеплення) та 22,5% відповідно.
Імунна відповідь у недоношених немовлят.
За даними клінічних досліджень після імунізації недоношених немовлят вакциною РОТАРИКС™ у ліофілізованій формі у85,7% вакцинованих досягався титр антиротавірусного IgA у сироватці ≥ 20 Од/мл (ELISA) через 1 місяць після введення другої дози вакцини.
Безпека вакцини для немовлят, інфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).
У клінічному дослідженні 100 немовлят з ВІЛ-інфекцією отримали ліофілізовану вакцину РОТАРИКС™ або плацебо. Профіль безпеки вакцини РОТАРИКС™ та плацебо був подібним.
Виділення вакцинного вірусу.
Після щеплення зустрічається виділення вакцинного вірусу з фекаліями, яке триває в середньому протягом 10 днів з максимальною екскрецією вірусу приблизно на 7-й день після вакцинації. Наявність вірусних антигенів, виявлена за результатами ELISA, визначалася в 50% зразків фекалій після введення 1-ої дози вакцини та в 4 % зразків – після введення 2-ої дози. При тестуванні цих зразків фекалій на наявність живого вакцинного вірусу 17 % з них були позитивними. У двох порівняльних контрольних дослідженнях виділення вакцинного вірусу після застосування рідкої вакцини РОТАРИКС™ було подібним до того, що спостерігалося після застосування ліофілізованої вакцини РОТАРИКС™
Ефективність.
В обсерваційних дослідженнях ефективність вакцини була продемонстрована проти тяжкого гастроентериту, спричиненого ротавірусом найбільш поширених генотипів G1P[8], G2P[4], G3P[8] і G9P[8], а також менш розповсюджених генотипів G9P[4] і G9P[6], що призвів до госпіталізації. Всі ці штами циркулюють по всьому світу.
Фармакокінетика.
Оцінка фармакокінетичних властивостей не застосовується для вакцин.
